Словник української мови у 20 томах

кінестезія

КІНЕСТЕЗІ́Я, ї, ж., фізіол.

М'язові відчуття, пов'язані з положенням або напрямом руху певної частини тіла людини.

Теорія кінестезії ґрунтується на подразненні особливих механічних рецепторів у м'язах, суглобах, зв'язках і т. ін. (з наук. літ.);

Кінестезія має важливе значення в навчанні диригуванню та грі на музичному інструменті (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кінестезія — кінестезі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кінестезія — -ї, ж. М'язове відчуття, відчуття позиції або напряму руху тієї чи іншої частини тіла. Мовленнєва кінестезія — відчуття позиції і переміщення органів, що беруть участь у мовленні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінестезія — (від гр. kinesis — рух, здатність до руху) — м’язові відчуття, пов’язані з положенням або напрямом руху певної частини тіла людини. К. має важливе значення у музичному навчанні, зокрема, диригування та гри на музичному інструменті. Теорія...  Словник-довідник музичних термінів
  4. кінестезія — Відчуття розташування і руху частин тіла відносно самого себе, без участі зору, за допомогою рецепторів, які реєструють зміну напруження у м'язах, сухожиллях і суглобах.  Універсальний словник-енциклопедія