кінокартина

КІНОКАРТИ́НА, и, ж.

Те саме, що кінофі́льм.

Ідучи з школи, хлопці умовилися разом вчити уроки.., а ввечері йти в клуб дивитися нову кінокартину (О. Копиленко);

Все, що тут написано, в кінокартину, звичайно, не входило, та навряд чи воно там і потрібне (О. Довженко);

Добре ми всі працювали, а такої відради, як тепер, ніколи не знала: про тебе заговорили, твоя праця в кінокартинах людей веселить і життя веселить (М. Стельмах);

– У багатьох є патефони, радіоприймачі, велосипеди. Майже всі виписують газети .. Художню літературу читають не одиниці, а більшість .. Зріє інтерес до кінокартин (А. Кокотюха).

Значення в інших словниках

1. кінокартина — кінокарти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінокартина — -и, ж. Те саме, що кінофільм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кінокартина — КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О.  Словник синонімів української мови
4. кінокартина — Кінокарти́на, -ни; -ти́ни, -ти́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кінокартина — КІНОКАРТИ́НА, и, ж. Те саме, що кінофі́льм. Ідучи з школи, хлопці умовилися разом вчити уроки.., а ввечері йти в клуб дивитися нову кінокартину (Коп., Подарунок, 1956, 14).  Словник української мови в 11 томах