кіномеханік

КІНОМЕХА́НІК, а, ч.

Спеціаліст із демонстрації кінофільмів.

Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (П. Козланюк);

І все було б так, як мріяла, якби у наш старий перекособочений клуб та не прийшов новий кіномеханік... (Г. Тарасюк);

Майже 20 років Михайло Іванович пропрацював кіномеханіком у кінотеатрі. Всі фільми передивився! (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кіномеханік — кіномеха́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кіномеханік — -а, ч. Механік, що обслуговує кіноустановку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кіномеханік — Кіномеха́нік, -ка; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кіномеханік — КІНОМЕХА́НІК, а, ч. Механік, що обслуговує кіноустановку. Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (Козл., Весн. шум, 1952, 88).  Словник української мови в 11 томах