кіномитець

КІНОМИТЕ́ЦЬ, тця́, ч.

Те саме, що кінематографі́ст.

Не був він [О. Довженко] тоді ще ні художником, ні кіномитцем, не мав ніякого голосного імені, а проте на всіх .. справляв враження надзвичайно талановитої, гарячої, закоханої в життя людини (М. Рильський);

Кінематографічна модель експресіонізму була започаткована кіномитцями Німеччини (з навч. літ.);

Микола Вінграновський відомий не тільки як український письменник-шістдесятник, а й кіномитець (із журн.).