Словник української мови у 20 томах

кінострічка

КІНОСТРІ́ЧКА, и, ж.

Стрічка із записаними кінокадрами; кіноплівка.

Металічні коробки з кіноплівкою були поперекидані, і з них випало кілька кружалець змотаної кінострічки (Л. Смілянський);

* У порівн. Події спалахують, розгортаються так швидко, як ото кінострічка, що раптом порвалася і на ній все заметушилося в скаженому темпі (Т. Масенко);

// Окрема копія кінофільму.

Автофургон, біля якого Мамайчук і швець, і жнець, цілими днями гасає по відділках або кушпелить грейдером аж у райцентр за новою кінострічкою чи в якихось інших справах (О. Гончар);

Невидані твори, невиставлені картини, неприйняті скульптури, покладені на полиці кінострічки, що не побачили екрана (П. Загребельний);

Колодуб згадав цього хлопця. Це ж він тоді біля клубу звантажував з мотоцикла коробки з кінострічками (Ю. Бедзик);

// Те саме, що кінофі́льм.

Про нього [Богдана Хмельницького] написано романи, повісті, оповідання, поеми, драми, створено кінострічки, картини й скульптури (О. Апанович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кінострічка — кінострі́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кінострі́чки  Орфографічний словник української мови
  2. кінострічка — -и, ж. 1》 Окремий примірник (відбиток) кінофільму. 2》 Те саме, що кінофільм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінострічка — КІНОСТРІ́ЧКА, и, ж. Окремий примірник (відбиток) кінофільму. Металічні коробки з кіноплівкою були поперекидані, і з них випало кілька кружалець змотаної кінострічки (Сміл., Сашко, 1957, 84).  Словник української мови в 11 томах