кіоскер

КІОСКЕ́Р, а, ч.

Продавець у кіоску.

Кіоскер газети продає, І книжки й журнали в нього є (І. Муратов);

І ось я у Римі, у Флоренції, у затишних сицилійських містечках товчуся навколо газетних кіосків, а виконати замовлення халепського голови не наважуюся, соромно перед кіоскерами (В. Дрозд);

У кіоскера було жовте, зморщене обличчя (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. кіоскер — кіоске́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кіоскер — -а, ч. Продавець у кіоску.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кіоскер — Яткар, (вона) яткарка  Словник чужослів Павло Штепа
4. кіоскер — КІОСКЕ́Р, а, ч. Продавець у кіоску. Кіоскер газети продає, І книжки й журнали в нього є (Мур., Наша вулиця, 1949, 14).  Словник української мови в 11 томах