кіптюжитися

КІПТЮ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ. сп. кіптю́жся; недок.

Пас. до кіптю́жити.

Праворуч починалося справжнє страхіття: тут юрмилися чорні, наче вони всю зиму кіптюжились у комині, чорти (М. Стельмах);

На плиті з чотирьох валунців кіптюжився, парував під зеленою кришкою .. баняк (Є. Пашковський).