Словник української мови у 20 томах

лавчина

ЛАВЧИ́НА, и, ж., розм.

Зменш. до ла́вка¹.

В “клітці” під сходами на маленькій, старій лавчині сиділо троє (І. Франко);

Знайшовши клаптик місця на лавчині, сів я (У. Самчук);

Вона сіла на лавчині, й перед самим її обличчям тріпотіла почеплена на шворці випрана білизна (Є. Гуцало);

Сідаю на своє улюблене місце – лавчину під крислатою грушею (В. Скуратівський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лавчина — див. лава  Словник синонімів Вусика
  2. лавчина — -и, ж. Зменш.-пестл. до лавка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лавчина — ЛАВЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́вка¹. В "клітці" під сходами на маленькій, старій лавчині сиділо троє (Фр., IV, 1950, 477).  Словник української мови в 11 томах
  4. лавчина — Лавчи́на, -ни ж. = лава 1 (но плохая). Желех.  Словник української мови Грінченка