лайливість
ЛАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до лайли́вий.
Вона [дружина] й тут уже встигла з усіма пересваритися, і, коли Шелюженко повертається додому, щоразу доводиться йому ніяковіти перед сусідками за її грубість, лайливість (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)