ламаний
ЛА́МАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до лама́ти 1.
2. у знач. прикм. Який поламали, зіпсували.
Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів (І. Франко);
Велосипед під нею був неначе і не її, лискучий нікелем та з сіткою над колесами, англійський “Дукс”, а якесь ламане доробало (Ю. Смолич);
// Зігнутий під кутом.
Впала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка, не то друкована, не то писана якимись чудними, ламаними та кучерявими літерами (Леся Українка);
Вулиця йде ламаною кривулькою (Ірина Вільде);
// В якому є багато неправильного, неточного (про мову).
Негр, якого Данькові штуки щиро розвеселили, несподівано заговорив до хлоп'ят хоч і ламаною, але цілком для них зрозумілою мовою (О. Гончар).
Ла́маний ки́лим див. ки́лим.△ Ла́мана лі́нія див. лі́нія.
◇ І (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга) див. шаг;
(1) Кра́сна ціна́ – ла́маний гріш (д) див. ціна́;
(2) Кра́сна ціна́ – ла́маний п'ята́к (д) див. ціна́;
Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;
Не ма́ти (нема́, нема́є) [й (ні, а́ні)] копі́йки (копійчи́ни, [ла́маного (рідко зла́маного)] гроша́) за душе́ю (рідко при душі́) див. ма́ти²;
(3) Ціна́ — ла́маний гріш (д) див. ціна́;
(4) Ціна́ – ла́маний п'ята́к (д) див. ціна́;
Щерба́тий (ла́маний) гріш (шаг) див. гріш;
Щерба́тої (зла́маної, ла́маної і т. ін.) копі́йки див. копі́йка.
Словник української мови (СУМ-20)