ланка
ЛА́НКА, и, ж.
1. Частина (кільце) ланцюга (у 1 знач.).
Оліярник перехилив черпак, і тонюсінький, наче нитка, струмінь оливи почав литися крізь одну з маленьких ланок ланцюжка назад у глек (Ю. Винничук);
Одна із залізних ланок лопнула (Д. Білий);
// спец. Окрема деталь машини, механізму.
Тіла, що входять до складу механізму, називаються його ланками (з навч. літ.);
// перен. Складова частина чого-небудь цілого.
Для нього не існувало відтінків, нюансів, переходових кольорів, посередніх ланок, що з'єднували б крайнощі (В. Домонтович);
Шевченко нещадно бичує всю систему самодержавного ладу, всі його ланки... (з наук. літ.).
2. перен. Особа, предмет і т. ін., завдяки яким хто-, що-небудь з чимось з'єднуються в одне ціле.
Усіма силами душі кликала вона Нур'ялі додому як рідного, як єдину ланку, що зв'язує її з життям (З. Тулуб);
Галина сумно бачила, як уривається й ця, чи не остання ланка, що штучно якось ще єднала її з внутрішнім світом хлопчини (Б. Антоненко-Давидович);
Бувши кiбером, Валько забезпечував стовiдсоткову безпеку й конфiденцiйнiсть усiх наших контактiв, виступаючи в ролi сполучної ланки мiж нами (О. Авраменко, В. Авраменко);
В усіх цих сценах [опери “Украдене щастя”] важливою .. ланкою між героями п'єси та їх односельцями є гуцульський характер інтонацій (гуцульська гама), синкопа в ритмі та інші ознаки прикарпатської музики (з газ.).
3. Найменша організаційна одиниця в якому-небудь об'єднанні.
[Багатенко:] Ланка, стій! Ліворуч. Струнко!.. Товаришу лейтенант, ланка учльотів прибула (І. Микитенко);
З-за лісу навпроти нас вихопилась ланка .. стерв'ятників-бомбардувальників (Ю. Яновський);
[Романюк:] А хіба ти не на первій [першій] лінії? Твою ланку вся область знає (О. Корнійчук);
Вирішальну роль тут мали відіграти творці першої, початкової ланки кінематографічної справи – автори сценаріїв, письменники й журналісти (М. Бажан);
Все життя мати сапала поле, двадцять років водила ланку, й ніхто ніколи не докорив їй неправдою чи нечесністю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)