Словник української мови у 20 томах

ланкійці

ЛАНКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. ланкі́єць, йця, ч.; ланкі́йка, и, ж.).

Народ, що становить корінне населення Шрі-Ланки.

Величенька ігуана перебігає нам дорогу. Цікаво, чи мають ланкійці свої забобони стосовно того, в який бік із якого вона побіжить? (І. Карпа);

Переважно раціон шрі-ланкійців складається з рослинної їжі, ланкійці практично не вживають м'яса (з наук.-попул. літ.);

Самі жителі, ланкійці, запевняють, що їм відомі лише три кольори: блакитні простори океану і неба, жовті пляжі і тропічна зелень (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)