Словник української мови у 20 томах

лантушина

ЛАНТУШИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що ла́нтух.

Затим дістав з-під припічка шматок лантушини, витер нею неоковирні черевики, постояв якусь хвильку біля віконечка (Микита Чернявський);

Пріська зняла з припічка зашкарублі черевики, понадівані на дровинячки, пару великих онуч з лантушини і цілий жмут цупких, як дріт, зав'язок (Григір Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лантушина — -и, ж. Поганий лантух (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лантушина — Лантуши́на, -ни ж. Плохой лантух.  Словник української мови Грінченка