лануго
ЛАНУ́ГО, невідм., с.
Волосяний покрив у зародків ссавців і людини.
Тонке волосся – лануго, яке покриває тіло плода поступово зникає (з наук. літ.);
Розвиток волосків лануго на тілі малюка починається ще в утробі матері, приблизно на дванадцятого тижня (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)