лапастий

ЛАПА́СТИЙ, а, е.

Те саме, що лапа́тий.

Чоловік у дикім страху Там і сям біжить без шляху, Мов овечка, навпрошки, Коли гонить вовк лапастий (І. Франко);

Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло, сплюнув (І. Рябокляч);

Не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі (Панас Мирний);

Зрідка по дорозі виступали лапасті дуби й розкидали буйне шатро (М. Хвильовий);

Кумпан діловито складає повні диски, ніби господиня свіжі коржі, до обладнаної ніші, перед тим вистеливши її лапастим листям лопуха (Є. Доломан);

За вікном тихо осідає лапастий сніг (Г. Колісник);

* Образно. Вікна приморозило й через лапасті лисиці на шибках нічого не видно (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. лапастий — лапа́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лапастий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
3. лапастий — -а, -е. Те саме, що лапатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лапастий — ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І.  Словник синонімів української мови
5. лапастий — ЛАПА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лапа́тий. Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло, сплюнув (Ряб., Золототисячник, 1948, 13); Він ішов, декуди повище кісток босими стопами танучи в м’якесенькім моху та збиваючи росу.. з широких, лапастих папоротей (Фр.  Словник української мови в 11 томах