лапатися
ЛА́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., за що і без дод., розм.
Те саме, що ла́пати 1.
[Кирпа:] В ділі кумерчеському [комерційному] треба частіш лапатись за кишеню... (М. Кропивницький);
– А ви не лапайтесь! – резонно всовіщав дівочий ляпас. – Бо пролапаєте всі свої нашивки... (Я. Качура);
* Образно. Де поділося все оте, часто запитував себе Ярополк і мимоволі, мов тать за вкрадений гаманець, лапався за душу (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)