ларви
ЛА́РВИ, ів, мн.
У давньоримській міфології – одна з численних назв страхіть, відьом, упирів тощо, які існували в уяві стародавніх римлян, а також душі померлих, що не можуть знайти спокою.
Щоб не пізнали й не покарали злі боги, жінки одягали чоловічі одяги, а мужі – жіночі платна, вони чіпляли на голови скурати й ларви (С. Скляренко);
У нічний час вони [язичники] заселяли всі місця ларвами, лемурами, привидами померлих людей (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)