ластів'ятко
ЛАСТІВ'Я́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до ластів'я́.
– Ой, ти, ластів'ятко моє нещасливе! – приголубила його Печериця (П. Козланюк);
Ти прийди, усміхнися мені, Ластів'ятко моє кучеряве (В. Симоненко);
Одного дня найсміливіше ластів'ятко змахнуло крильцями – і вперше вилетіло з гніздечка (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)