латання
ЛАТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. лата́ти¹.
Жінки забували про свою рибу, горщики, швець спиняв латання сандалії, черпальники – виливання води. Довкола співака чулось зітхання (Н. Королева);
Пішов далі .. обпитав, оглянув – нічого не скурав, ніякого з того толку, хіба що чоботи розтащив [розбив], що на день латання буде (У. Самчук);
Краще зробити нову корогву, ніж латати стару і ради того латання ризикувати власною честю (М. Олійник);
* Образно. Всі системи, які пробують .. довести, що для нашого людського розуму приступне пізнання світу, є лише латання старої жалюгідної надії на те, що світ створений ad usum homini (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)