латимерія
ЛАТИМЕ́РІЯ, ї, ж.
Рід лопатеперих риб родини латимерієві; єдиний живий представник цього ряду; целакант.
Він дивився на неї дуже уважно, мов на реліктовий вид латимерії, виловлений у дідусевому ставку коло хати (Любко Дереш);
Латимерії полюють на різні типи жертв, таких як каракатиці, кальмари, глибоководні риби, дрібні акули (з наук.-попул. літ.);
Відкриття живого целіканта (інша назва латимерія) продовжило історію цього виду ще принаймні на 70 млн років (з навч. літ.);
Латимерії – єдині хребетні, що пережили епоху динозаврів (із журн.);
* У порівн. Я, як та латимерія, творчий релікт, котрий живе й має свою нішу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)