латник

ЛА́ТНИК, а, ч.

Середньовічний воїн, одягнений у лати.

Спочатку пройшли кардинали в довгих червоних мантіях і високих клобуках, потім єпископи, каноніки, різні високі чини чорного війська,.. потім звичайне військо у незвичайному одязі – швейцарські латники у середньовічних убраннях (О. Іваненко);

Вирішено було після загальної молитви вдарити на невірних, пославши поперед усього війська чотири тисячі латників (П. Загребельний);

Юрій, оклигавши й згадавши свою останню рать, соромився, що дав себе здурити римському латникові (І. Білик);

До капітана королівських латників .. підійшов високий на зріст чернець у домініканській рясі (В. Кожелянко).

Значення в інших словниках

1. латник — ла́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. латник — див. воїн  Словник синонімів Вусика
3. латник — -а, ч. 1》 Середньовічний воїн, одягнений у лати. 2》 зах. Дерев'яний цвях, яким прибивають лати (див. лата II) до кроков.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. латник — ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники (О.  Словник синонімів української мови
5. латник — ЛА́ТНИК, а, ч. Середньовічний воїн, одягнений у лати. Тепер в кутку одного із залів [Оружейної палати] можна побачити групу лицарів — латників. У нових залах муаею вони стоятимуть парадним строєм (Рад. Укр., 7.VII 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах
6. латник — Латник, -ка м. = латовець. Вх. Уг. 244.  Словник української мови Грінченка