лацно
ЛА́ЦНО, присл., діал.
Легко, добре (у 1, 3 знач.).
Лацно на сім світі, що хотіти, те чинити (Номис);
Ба, лацно вам казати: пильнуй! Ба, а як вони мене повісять або замкнуть (І. Франко);
– Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)