лебідковий
ЛЕБІ́ДКОВИЙ, а, е, техн.
Прикм. до лебі́дка².
Через верх бурової установки пропускають лебідковий трос, який служить для підняття і опускання бурової колони (з наук.-техн. літ.);
Сидять шахтобудівельники не в забої, а в лебідковій камері (з газ.);
// Який є лебідкою.
Палубний механізм лебідкового тину з горизонтальним валом (брашпиль) призначений для підіймання якоря і натягування тросів при швартуванні судна (з навч. літ.);
Оператор пристрою не додає ніяких зусиль – тяга здійснюється спеціальнии лебідковим механізмом пристрою (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)