левкас
ЛЕВКА́С, у, ч., спец.
Суміш алебастру або крейди з клеєм, що вживається для ґрунтування дерева, а також зроблений з цієї суміші ґрунт.
На парсунах лице моє матиме барву слонової кістки. Пожовклий левкас (П. Загребельний);
Коридор з передпокою в житлову зону розписаний у техніці левкасу (із журн.);
Привабливість сучасного малярства на дереві полягає в тому, що на основі технологій левкасу, котрі використовувались у старі часи, воно розвиває нові технічні прийоми із використанням нових матеріалів (із журн.);
Стародавня ікона є унікальною представницею українського барокового іконопису з дивовижним за красою розкішним орнаментом по левкасу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)