легковаговик

ЛЕГКОВАГОВИ́К, а, ч.

Спортсмен, який займається певними видами спорту (боротьбою, боксом, дзю-до і т.ін.) у ваговій категорії, що відповідає легкій вазі.

Неперевершений представник з цеху боксерів – легковаговик Менні Пакяо (з газ.);

Український легковаговик Сергій Федченко (до 63,5 кг ) несподівано поступився домініканцю (з газ.);

// перен. Політик, який займає незначні позиції, з яким не рахуються інші.

Деякі високопосадовці, а надто ті, хто опікується Європою в Раді національної безпеки, є політичними легковаговиками (із журн.);

Досвідчена команда Джорджа Буша поступилася місцем наївним політикам-легковаговикам (з газ.).

Значення в інших словниках

1. легковаговик — легковагови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. легковаговик — -а, ч. Спортсмен з невеликою вагою тіла (про борця, боксера, штангіста).  Великий тлумачний словник сучасної мови