легкодушність
ЛЕГКОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до легкоду́шний.
Один Леонід Семенович з легкодушністю молодого хлопця нічогісінько не думав і балакав з Ватею (І. Нечуй-Левицький);
Спинилася [Орися] й одеревеніла від жаху; але не вид смерті її вжахнув, а свідомість своєї хвилевої легкодушності (М. Старицький);
Перемога – річ сили, заскочення – наслідок невваги, легкодушності, умовного лінивства (Б. Лепкий);
Хотіли їхати до Банку, щоб показатися публіці й завдати їй гарненького прочухана за легкодушність (В. Винниченко);
Досі не пролито військом вашої королівської мосці жодної краплі козацької крові і не буде пролито – аби тільки покорилися, відклавши свою легкодушність і ароганцію, та задавили своє завзяття (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)