легкокерований
ЛЕГКОКЕРО́ВАНИЙ, а, е
Яким легко керувати; той, що не викликає труднощів у користуванні, роботі і т. ін.
Леонід Грач дуже багато в чому не правий, і ця обставина робить його слухняним і легкокерованим (з газ.);
Людина вмирає для своїх оточуючих, стає своєрідним легкокерованим ”зомбі”, що без сумнівів виконує волю своїх керманичів (із журн.);
Він проїхав за кермом нового бронеавтомобіля і залишився задоволеним його ходовими якостями: легкокерований, добре просувається, розганяється (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)