легконогий
ЛЕГКОНО́ГИЙ, а, е.
Швидкий, легкий у ходьбі, бігу, танці і т. ін.
Десь-колись у гущавині захрустіли гілки, знак, що туди пробігла легконога серна або інша лісова звірюка (І. Франко);
Пополовині в воді лежала сосна. Місцями мохом обросла, становила кладку для легконогих лісних звірів (О. Кобилянська);
Легконогі кози теж обходили нас стороною (з газ.);
До гурту наближається легконога й струнка Мар'яна (М. Циба);
Гаманці публіки розкриваються майже з такою ж швидкістю, як ці легконогі витанцьовують (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)