легкотравний
ЛЕГКОТРА́ВНИЙ, а, е.
1. Який не обтяжує шлунка, легко перетравлюється (про їжу).
При лікуванні травами їжу рекомендують не стільки ситну, скільки легкотравну (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Для Російської імперії Україна завжди була ласим і легкотравним шматком (з публіц. літ.).
2. перен. Те саме, що ма́совий 2.
Не всяка правда є правдою. Треба писати легкотравні поезії – з партійної позиції (з мемуарної літ.);
Він переходить із легкотравного чтива на зразок романів А. Дюма до спроби побудувати філософську концепцію надлюдини (із журн.);
Ідея сендвіч-культури – у поглинанні максимальної кількості легкотравних шматків (інформації, почуттів, послуг) за мінімальний час (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)