легування

ЛЕГУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. легува́ти.

Доведена доцільність застосування іонної імплантації для модифікації та легування поверхневих шарів (з наук.-техн. літ.);

Міцність металів можна змінювати за допомогою легування (додаванням до даного елемента домішок інших) (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. легування — легува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. легування — -я, с. Дія за знач. легувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легування — легува́ння (нім. legieren – сплавляти, від лат. ligo – зв’язую, з’єдную) введення у метали або їхні сплави інших хімічних елементів, щоб одержувати сплави певного хімічного складу з потрібними властивостями.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. легування — Введення сторонніх речовин (домішок) до твердого тіла (металу, напівпровідника, керамічного матеріалу) з метою зміни його властивостей (електричних, оптичних, механічних та ін.).  Універсальний словник-енциклопедія
5. легування — ЛЕГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. легува́ти. Міцність металів можна змінювати за допомогою легування (додаванням до даного елемента домішок інших) (Наука.., 11, 1961, 37).  Словник української мови в 11 томах