легітимістський

ЛЕГІТИМІ́СТСЬКИЙ, а, е.

Побудований на принципах легітимізму.

Найдавнішою із концепцій влади є легітимістська (з наук. літ.);

Легітимістський рух на Східній Наддніпрянщині в лютому – жовтні 1917 неоднозначно описано в українській історіографії (з навч. літ.);

Саме дії опозиції в рамках правового поля показали б усьому світові і всім громадянам України її конструктивний, легітимістський характер (з газ.).

Значення в інших словниках

1. легітимістський — легітимі́стський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. легітимістський — -а, -е. Стос. до легітимізму, легітимістів.  Великий тлумачний словник сучасної мови