леденити
ЛЕДЕНИ́ТИ, и́ть, недок., кого, що.
Пронизувати холодом; холодити, морозити (у 2 знач.).
Студена роса голкамт леденила босі ноги... (І. Франко);
Дрібний дощ леденив змучених рибалок (З. Тулуб);
Скрипнув мороз під ногами, Іній на шапці блищить, Холод проходить руками, Пальці твої леденить (Ю. Гойда);
// перен. Доводити до стану оціпеніння.
Нехай байдужiсть леденить i студить зухвалу пристрасть (С. Йовенко);
Звістка леденить душу (М. Андрусяк).
Словник української мови (СУМ-20)