ледерин
ЛЕДЕРИ́Н, у, ч.
Водостійка тканина або папір з однобічним пофарбованим нітроцелюлозним покриттям, використовується як матеріал для книжкових палітурок.
Ледерин використовують для видань з великим терміном служби (з навч. літ.);
Відвідувач стукав не у площину дверей, на які було набито ледерин, а по одвірку (із журн.);
Бумвініл і паперовий ледерин виготовляються на основі спеціального сульфатного паперу з достатньою вбираючою щільністю 80-90 г/м² (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)