лезгинка
ЛЕЗГИ́НКА¹ див. лезги́ни.
ЛЕЗГИ́НКА², и, ж.
Народний танець лезгинів, а також музика до нього.
Почалася лебедино-плавна і в той же час – бурхлива в своїм темпі лезгинка (Іван Ле);
Палац аж хитався від гопака, від метелиці, від камаринської, від лезгинки, мазурки, краков'яка (В. Нестайко);
Падали б у сердечнім запалі венгри – від чардашу, румуни – від сирби, поляки – від краков'яка, греки – від сіртаки, дагестанці – від лезгинки в хвилину своєї національної радості (М. Матіос).
Словник української мови (СУМ-20)