лейборист
ЛЕЙБОРИ́СТ, а, ч.
1. Член лейбористської партії.
В Англії до кризи призвело правління лейбористів, які впроваджували політику націоналізації промисловості, соціалістичне планування (з наук. літ.);
У 2000 році в одинадцяти з п'ятнадцяти повноправних тоді членів ЄС при владі були лівоцентристи – соціал-демократи, соціалісти і лейбористи (із журн.).
2. Той, хто має лейбористські переконання, прихильник ідей лейборизму.
Чистий тобi лейборист. Мiж соцiалiзмом i королем вертiвся, як мокра миша (Остап Вишня);
Лейбористи хочуть збільшити кількість поліцейських та зробити суворішими покарання за кримінальні злочини (з наук.-попул. літ.);
Лейбористи вболівють за реформи в національній системі охорони здоров'я та середньої освіти (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)