Словник української мови у 20 томах

лейшманіози

ЛЕЙШМАНІО́ЗИ, ів, мн.

Група інфекційних захворювань, які зумовлюють ураження шкіри або слизових оболонок чи внутрішніх органів.

Клінічні прояви вісцерального лейшманіозу в осіб з недостатністю імунної системи різняться від класичних (з наук. літ.);

Джгутикові трипаносоми і лейшманії (переважно тропічні види) спричиняють такі захворювання, як сонна хвороба і лейшманіози (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лейшманіози — -ів, мн. Інфекційні протозойні трансмісивні хвороби людини і деяких тварин. Вісцеральний лейшманіоз — зооноз, який характеризується гарячкою, ураженням лімфогістіоцитарної системи тощо. Шкірний лейшманіоз — форма лейшманіозу, при якому вражається шкіра, слизові оболонки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лейшманіози — лейшманіо́зи група інфекційних хвороб людини й тварин, збудниками яких є мікроорганізми – лейшманії.  Словник іншомовних слів Мельничука