Словник української мови у 20 томах

ленінградці

ЛЕНІНГРА́ДЦІ, ів, мн. (одн. ленінгра́дець, дця, ч.; ленінгра́дка, и, ж.), іст.

Жителі, уродженці Ленінграда.

Аліна .. гордістю почувала себе ленінградкою (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ленінградці — ЛЕНІНГРА́ДЦІ, ів, мн. (одн. ленінгра́дець, дця, ч.; ленінгра́дка, и, ж.). Жителі, уродженці Ленінграда. Час блокади Аліна прожила в місті Леніна.. Змагалася за перемогу, скільки могла, і з гордістю почувала себе ленінградкою (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах