летючка
ЛЕТЮ́ЧКА, и, ж., розм.
1. Екстрено випущений листок з коротким повідомленням про що-небудь.
Василько має завдання піти в сусіднє село, де був храм, зайти в церкву і тихенько людям позапихати в кишені кожухів чи де вже прийдеться ті летючки (А. Турчинська);
Сталося так, що Гольдштанові треба було надрукувати якусь рекламну летючку (Ірина Вільде);
// Недовговічний літературний твір.
Читав я десь думку, може, більш дотепну, ніж обґрунтовану, .. що кожна література, яка тільки зароджується або відроджується, починається добою летючок і випадкових брошур (І. Франко).
2. Ремонтна машина, яка може швидко пересуватися з місця на місце для ліквідування аварій, поломів і т. ін.
Терентій Трохимович Підріз – водій емтеесівської летючки (М. Рудь);
Везуть фрукти, овочі до великої магістралі. А вчора рушила бурякова летючка (В. Кучер);
Йому, колишньому директорові, .. дають в розпорядження якусь нікчемну ремонтну летючку, жалюгідний набір ключів і терпугів (І. Волошин);
// Машина, поїзд і т. ін., які швидко доставляють в інші місця.
3. бот. Насіння деяких рослин, яке, маючи крилоподібні вирости, може пересуватися силою вітру.
Свого часу з великої кількості маточок [квітки сон-трави] утвориться багато плодів з довгими летючками (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)