лижі

ЛИ́ЖІ, лиж, мн. (одн. ли́жа, і, ж.).

1. Плоскі, звичайно дерев'яні полози різної довжини, які прикріплюють до ніг для пересування по снігу.

Вона зовсім забракувала лижі і спосіб їзди на них (Леся Українка);

Двоє мисливців бігли на лижах поруч нарт (М. Трублаїні);

// Пристосування на літаку, подібне до таких полозів, яким користуються замість коліс у зимовий період.

2. спец. Пристрої для упору на різних приладах, машинах і т. ін.

Канавокопачі мають опірні лижі і пересувні пальці (з наук. літ.);

Цей [копіювальний] пристрій – лижа, яка весь час стикається з ґрунтом (з наук.-попул. літ.).

Става́ти / ста́ти на ли́жі див. става́ти;

Ходи́ти на ли́жах див. ходи́ти;

(1) Ходьба́ на ли́жах – катання на лижах.

Зміцнити здоров'я може ходьба на лижах (з навч. літ.).

△ (2) Во́дні ли́жі, спорт. – ковзання по воді на спеціальних лижах за катером, що буксирує, а також лижі для такого ковзання по воді.

Водні лижі не вимагають особливої фізичної підготовки і зусиль для вивчення техніки – необхідно лише бажання яскраво і цікаво провести час (з газ.);

(3) Гірські́ ли́жі, спорт. – особливий різновид лиж, що використовують для спуску з гірських схилів і в гірськолижному спорті.

Гуцульські діти з раннього дитинства традиційно добре почувалися на гірських лижах (Ю. Андрухович);

Зимовий відпочинок у Карпатах традиційно асоціюється з гірськими лижами (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)