лимон
ЛИМО́Н¹, а, ч.
1. Південне вічнозелене цитрусове дерево, яке дає їстівні плоди.
Щоб прискорити плодоношення сіянців лимона, їх треба прищепити вічком (окулірувати) (з наук. літ.).
2. Плід цього дерева овальної форми, з товстою жовтою пахучою шкіркою, кислий на смак.
В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)