линовище

ЛИНО́ВИЩЕ, а, с.

Скинутий під час линяння верхній покрив деяких живих істот (про шкіру змії, зовнішній панцир рака і т. ін.).

На старих очеретинах гойдались покинуті гнізда, по рудих, аж червоних, ослизлих од туману купинах валялись пір'я й гадючі линовища (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. линовище — лино́вище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. линовище — -а, с. Скинутий під час линяння верхній покрив деяких живих істот (про шкіру змії, зовнішній панцир рака і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. линовище — ЛИНО́ВИЩЕ (скинутий під час линяння верхній покрив деяких живих істот — перев. про шкіру змії, панцир рака); КОЖУ́ШО́К (про шкіру змії або зовнішній покрив комахи, гусені). По рудих, аж червоних, ослизлих од туману купинах валялись пір'я й гадючі линовища (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
4. линовище — ЛИНО́ВИЩЕ, а, с. Скинутий під час линяння верхній покрив деяких живих істот (про шкіру змії, зовнішній панцир рака і т. ін.). На старих очеретинах гойдались покинуті гнізда, по рудих, аж червоних, ослизлих од туману купинах валялись пір’я й гадючі линовища (Коцюб., І, 1955, 361).  Словник української мови в 11 томах
5. линовище — Лино́вище, -ща с. 1) Сброшенная вылинявшей змѣей старая кожа. Як нападе кого лихоманка, то треба повісити на шнурочку на шию гадюче линовище. Кобел. у. 2) Кожура рака, потерянная при линяніи. Мнж. 185.  Словник української мови Грінченка