листоїд
ЛИСТОЇ́Д, а, ч.
Невеличкий жук-шкідник, який живиться листям і пагонами рослин; листогриз.
Крізь розчинене вікно іноді подував прохолодний вітерець і приносив метеликів та листоїдів (І. Дзюба);
Відтоді велет-негр зажив у світі жуків-шкіроїдів, жужелиць, бомбардирів, могильників, златок, скарабеїв, сильфів, кравчиків, хрущів, оленів, коваликів довгоносиків, сонечок, листоїдів (П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна);
Личинка жука тополиного листоїда в момент небезпеки виділяє зі спеціальних залоз смердючу рідину (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)