лихварювати
ЛИХВАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
Бути лихварем.
– Та невже ж він лихварює? – Так, потай і під величезні проценти (З. Тулуб);
Мешкав він у двох братів флорентинців, які там лихварювали і шанували його з поваги до мессера Мушатта (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)