лиходіяння
ЛИХОДІ́ЯННЯ, я, с.
Дія за знач. лиході́яти.
Люди залежні від суспільного середовища, і це виступає причиною того, що вони змушені уникати творити добро, а то й заохочуються до лиходіяння (з наук. літ.);
Робота над картиною “Нескорені” була роботою для фронту, вона повинна була допомогти добити ненависного ворога і відплатити йому за лиходіяння (з публіц. літ.);
Ісусе, Ти, що був засуджений наче злодій, захищай мене від усякого ворожого лиходіяння (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)