лобастий

ЛОБА́СТИЙ, а, е.

Те саме, що лоба́тий.

Малого Шевченка знали навіть на другому кутку: “То – розумовський – бачили, який лобастий” (С. Васильченко);

Лобастий Дундин спадок перекотив своїми куценькими ноженятами до мене й безцеременно спитав: – А со ти мені приніс, дядя? (Б. Антоненко-Давидович);

Лобастий хлопчик набасився на діда: очі світили вогниками (Б. Харчук);

Собаки підійшли до нього, потерлись лобастими мордами об його коліна (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. лобастий — лоба́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лобастий — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. лобастий — -а, -е. Те саме, що лобатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лобастий — ЛОБА́НЬ розм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙ у знач. ім., розм., ЛОБА́ТИЙ у знач. ім., розм. Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, ..  Словник синонімів української мови
5. лобастий — ЛОБА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лоба́тий. Малого Шевченка знали навіть на другому кутку: "То — розумовський — бачили, який лобастий" (Вас., II, 1959, 570); Невеличкий, але меткий, з кучмою кучерявого бронзового волосся на лобастій голові, ..він стояв посеред натовпу (Кол., Терен.., 1959, 29).  Словник української мови в 11 томах