лоботряс
ЛОБОТРЯ́С, а, ч., зневажл., рідко.
Те саме, що ло́бур.
За скринькою он такий лоботряс ще стоїть, пузце виставив (А. Тесленко);
Нічний черговий – студент третього курсу, вуграстий лоботряс, зануда (Ю. Іздрик);
– Хай, лоботрясе, хоч раз вiдiллються тобi мої сльози! (М. Стельмах);
– Ти що, лоботрясе, не впізнав мене, свого пана! – загорлав я п'яним голосом. – Ану відчиняй, бо я з тебе шкуру спущу! (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)