логічність
ЛОГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до логі́чний 2.
Нахил до науки, терпимість до ворогів, яскрава талановитість, логічність в думках – це звичайна прикмета освіченого українця-письменника XVІІ віку (І. Огієнко);
Чому й коли переплуталися сторінки старовинного манускрипта, так що порушилася логічність викладу, стала помітною структурна деформація твору? (В. Малик);
Вкотре повторює він [Гуляйвітер] ці слова, насолоджуючись їхньою логічністю й тверезістю! (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)