лозняк
ЛОЗНЯ́К, а́, ч.
Зарості лози.
За гребенем гори, в широкій долині, поміж лозняком та вільшняком, бродили в пошуках корму незліченні табуни осідланих коней (В. Малик);
І тої ж миті чиясь гостра стріла вп'ялася бояринові в груди. Кінь під ним шарпонувся і помчав у лозняки... (Р. Іваничук);
На плесі і в прибережних лозняках бродять легкі туманці (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)