локально
ЛОКА́ЛЬНО.
Присл. до лока́льний 1.
Вернадський казав: “Треба мислити глобально, а діяти локально”. А ми й не мислимо, і не діємо. Ні локально, ані глобально (Л. Костенко);
Коли у вересні 1939 року в ході окупації Польщі польська влада розвалювалася, багато українських місцевих громад вирішили “локально” відновлювати українську державність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)