локомотивний
ЛОКОМОТИ́ВНИЙ, а, е.
Прикм. до локомоти́в.
Майже без труднощів дістав посаду в одній із гімназій, віддаленій о десять миль від найближчої станції залізничої, мабуть, тому “щоб локомотивні свисти не мішали науки про аористи” (Б. Лепкий);
Перший був славний чоловік, робив у локомотивному депо (Є. Гуцало);
Нічні локомотивні гудки і безглузді скоромовки з диспетчерських гучномовців стали постійними звуковими доріжками моєї підсвідомості (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)